- нахвалятися
- —————————————————————————————нахваля́тисядієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нахвалятися
Смотреть что такое "нахвалятися" в других словарях:
нахвалятися — я/юся, я/єшся, недок., розм. 1) без додатка, чим, з інфін., із спол. сл.Погрожувати заподіяти зробити комусь яке небудь лихо, неприємність і т. ін. 2) Хвастовито обіцяти щось зробити … Український тлумачний словник
вихвалятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/хвалитися, люся, лишся, док. 1) Хвастати, хвалити самого себе. || ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. 2) Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. 3) тільки недок. Пас. до вихваляти … Український тлумачний словник
відхвалюватися — ююся, юєшся, недок., діал. Нахвалятися … Український тлумачний словник
загрожувати — ую, уєш, недок., рідко загрози/ти, грожу/, грози/ш, док. 1) З погрозою казати що небудь, попереджати про щось; погрожувати, нахвалятися. || Робити погрозливий жест. 2) Містити, таїти в собі яку небудь загрозу, небезпеку. || Становити якусь… … Український тлумачний словник
нахваляння — я, с., розм. Дія за знач. нахвалятися … Український тлумачний словник
похвалятися — я/юся, я/єшся, недок., похвали/тися, хвалю/ся, хва/лишся, док. 1) Висловлюватися про себе, про близьку людину, про свої або її успіхи, досягнення, вчинки з похвалою; хвалитися. 2) тільки недок. Погрожувати заподіяти комусь яке небудь лихо, якусь… … Український тлумачний словник
сваритися — сварю/ся, сва/ришся, недок. 1) Вступати в сварку з ким небудь; сперечатися один з одним. 2) на кого і без додатка. Висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти. 3) на кого, рідше кому. Робити погрозливий жест чим небудь. || рідко … Український тлумачний словник
хвалитися — хвалю/ся, хва/лишся, недок. 1) Хвалити себе, вихвалятися ким , чим небудь. 2) кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. || Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. 3) з інфін., із спол. що … Український тлумачний словник
грозити — 1) (кому чому містити в собі загрозу, небезпеку), загрожувати, погрожувати; нависати, нависнути, зависати, зависнути (над ким чим виникаючи, з являючись, загрожувати) Пор. пророкувати 1) 2) (попереджати з погрозою про покарання), грозитися,… … Словник синонімів української мови
